Повернулися
Рудий пухнастий котик
Улігся на животик,
Ліниво потягнувся,
На спинку повернувся,
Тихенько позіхнув,
Мугикнув і заснув.

Присіли
Ведмедик вдома сам сидів,
Аж раптом меду захотів.
Тоді він вулик відшукав,
Суворим ревом бджіл прогнав,
Із задоволенням все з’їв
І під кущем здрімнути сів!

Поповзли
Хто у нас тут ковзає,
По-пластунськи повзає.
На карачки хто встає
І по сходинках снує?
Це не жук і не телятко –
А моє в’юнке малятко!

Встали
Неуважний хом’ячок
Завалився на бочок:
Крутиться, хитається –
Встати намагається.
Майже вийшло, ще би трішки!
Мить – і він встає на ніжки!

Пішли
Мале кенгурятко слухняне
Зростало в кишені у мами.
Воно там і їло, і спало,
І навіть у хованки грало…
А ставши дорослим і сильним,
Нарешті пішло самостійно!